Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (13) | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (32) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Хаустов В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Хаустов В. К. Актуальність формування науково-технологічних кластерів в Україні та Росії [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 8. - С. 86-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2012_8_13 Наведено результати порівняльного аналізу організаційного та інституційного забезпечення використання науково-технологічних кластерів як інструментів активізації інноваційного розвитку окремих регіонів і національних економік України та Росії в цілому з урахуванням світового досвіду. Виявлено спільні проблеми та позитивні риси кластеризації в обох країнах. | ||
| 2. | 
Хаустов В. К. Трансфер технологій в інноваційних процесах України та Білорусі [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Економіка і прогнозування. - 2012. - № 2. - С. 24-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2012_2_4 Наведено основні результати компаративного аналізу інституційного забезпечення механізмів трансферу технологій в Україні та Білорусі як основи активізації інноваційних процесів і технологічної модернізації з використанням об'єктів права інтелектуальної власності. | ||
| 3. |
Хаустов В. К. Система охорони промислової власності в Республіці Білорусь та Україні [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Економіка і прогнозування. - 2011. - № 1. - С. 74-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2011_1_9 Розглянуто питання розвитку національних систем охорони промислової власності Білорусі й України. Наведено оцінки їх ефективності в глобальному середовищі. Проаналізовані тенденції щодо зарубіжного патентування в Україні і Білорусі. Зроблено висновки про низький рівень інтересу обох країн захищати об'єкти промислової власності на території сусідньої держави. | ||
| 4. |
Хаустов В. К. Украина и Россия в мировой системе охраны промышленной собственности [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Економіка і прогнозування. - 2010. - № 3. - С. 38-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2010_3_6 Наведено оцінки ефективності національної системи охорони інтелектуальної власності в глобальному середовищі з використанням визнаних міжнародних індексів і рейтингових оцінок. Визначено основні тенденції розвитку глобальної патентної системи. Виявлено проблемні сфери розвитку національних систем охорони інтелектуальної власності України й Росії. | ||
| 5. |
Хаустов В. К. Інноваційний потенціал структурних зрушень в Україні [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Економіка і прогнозування. - 2014. - № 2. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2014_2_9 Комплексно оцінено ефективність інноваційної політики України з використанням показників Глобального індексу інновацій. Відзначено високий потенціал розвитку сфери інтелектуальної власності, яка має стати стрижнем інноваційної політики, структурної модернізації національної економіки. Наголошено, що національна система охорони інтелектуальної власності розвивається сама по собі, без включення в життєвий цикл інновацій, всупереч досвіду розвинених країн, в яких вона є основою інноваційного розвитку. | ||
| 6. | 
Хаустов В. Стратегічні орієнтири інноваційної політики України [Електронний ресурс] / В. Хаустов // Економіст. - 2014. - № 4. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2014_4_5 | ||
| 7. |
Хаустов В. Порівняльний аналіз стратегій охорони промислової власності в Україні та інших країнах світу [Електронний ресурс] / В. Хаустов // Економіст. - 2016. - № 1. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2016_1_6 | ||
| 8. |
Хаустов В. К. Конкурентні переваги України в сфері охорони промислової власності – основа активізації інноваційних процесів [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Економіка і прогнозування. - 2016. - № 1. - С. 57-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2016_1_6 Представлено аналітичні узагальнення сучасного стану та тенденцій розвитку глобальної сфери інтелектуальної власності. Проведено міжнародний порівняльний аналіз конкурентних переваг України у сфері подання заявок на патенти та реєстрацію об'єктів промислової власності за основними індикаторами інтелектуальної власності та показниками Глобального інноваційного індексу. Обгрунтовано необхідність удосконалення інноваційної політики України шляхом більш ефективного використання потенціалу інтелектуальної власності у її широкому розумінні. | ||
| 9. | 
Хаустов В. В. Експортний контроль у системі нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі продукцією військового призначення і подвійного використання [Електронний ресурс] / В. В. Хаустов // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. - 2016. - Вип. 17(4). - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2016_17(4)__7 | ||
| 10. |
Хаустов В. Охорона інтелектуальної власності й стимулювання інноваційного розвитку в Україні та світі [Електронний ресурс] / В. Хаустов // Економіст. - 2017. - № 3. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2017_3_6 | ||
| 11. |
Хаустов В. К. Інноваційний вимір курсу України на євроінтеграцію [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Економіка і прогнозування. - 2018. - № 2. - С. 135-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2018_2_10 Динамічний розвиток більшості країн світу забезпечується ефективними методами та інструментами інноваційної політики. Реалізація курсу України на євроінтеграцію потребує грунтовного аналізу стратегічних ініціатив країн Євросоюзу в інноваційній сфері з метою імплементації основних положень у програмах діяльності урядових структур. Невід'ємною складовою прийняття рішень щодо вдосконалення методів та інструментів інноваційної політики як окремих країн, так і угруповання в цілому, є моніторинг стану інноваційних систем за спеціально розробленою методологією розрахунку та групування показників. У щорічному звіті Єврокомісії "Європейське інноваційне табло" для кожної країни - члена ЄС та деяких країн-сусідів наводяться показники, що характеризують структурні відмінності економіки та динаміку показників інноваційної діяльності. Комплексно висвітлено основні концептуальні положення Стратегії "Європа 2020" та провідної ініціативи щодо побудови Інноваційного союзу ЄС, а також рамкової Програми ЄС з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020". Проведено порівняльний аналіз рейтингових позицій України за основними групами показників Європейського інноваційного табло 2017 р. і визначено, що відповідні величини становлять менш ніж третину від середніх по ЄС-28. Істотними відмінностями в соціально-демографічній сфері є більш ніж дев'ятикратне перевищення ВВП на душу населення в ЄС порівняно з Україною, негативний темп приросту ВВП України (-11 %), нижча щільність населення та нижчій ступінь урбанізації. Наукова сфера втратила фінансову підтримку як держави, так і приватних структур. Продуктові інновації не стали вагомим рушієм розвитку внутрішнього ринку та втратили позиції на зовнішніх ринках. Зафіксоване зменшення на 4,2 - до 28,9 % - зведеного інноваційного індексу України за 2010 - 2016 рр. порівняно з показниками ЄС у 2010 р. Україна потребує кардинального перегляду політики в інноваційній сфері з урахування досвіду трансформації інноваційної політики країн ЄС. | ||
| 12. | 
Хаустов В. К. Охорона прав інтелектуальної власності у глобальних процесах розвитку цифрової економіки [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Економіка України. - 2019. - № 6. - С. 79-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2019_6_7 Показано, що рівень розвитку цифрових технологій відіграє визначальну роль у конкурентоспроможності окремих країн та регіонів. Лідерами створення і впровадження ІКТ стали розвинуті країни та держави Південно-Східної Азії. Обгрунтовано, що перехід до цифрової економіки розглядається як рушійна сила інноваційно орієнтованого економічного зростання, якщо створено сприятливі умови для інституційного та бізнес-середовища, трансформації систем охорони інтелектуальної власності, включення до глобальних ланцюжків створення доданої власності. Виграш у таких ланцюжках отримують компанії та країни, які володіють значними ресурсами у вигляді нематеріальних активів. Розвиток цифрової економіки неможливий без створення міцного аналогового фундаменту: нормативно-правової бази, вагомого людського капіталу, спеціальних інститутів електронного управління. Систематизовано сучасні тенденції трансформації правовідносин у сфері охорони інтелектуальної власності, а також структуризації об'єктів і суб'єктів права промислової власності та авторського і суміжного прав. Спостерігається як посилення захисту особистих немайнових (моральних) прав творців інтелектуальних цінностей, так і подальша комерціалізація майнових (економічних) прав. На рівні держави необхідно забезпечити баланс між захистом авторського права і пріоритетними напрямами державної політики у сферах освіти, досліджень, інновацій тощо. Україна не є активним учасником глобальних ланцюжків створення доданої вартості, попри наявний потенціал. Результати аналізу складових Глобального індексу конкурентоспроможності дозволили виявити сильні та слабкі сторони України, зокрема, достатньо високі рейтингові позиції та оцінки нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з процесами цифровізації, але загрозливо низькі позиції при оцінюванні інституційного середовища, макроекономічної стабільності та фінансової системи. Ключовою стратегією підвищення глобальної конкурентоспроможності України мають стати цифровізація країни, формування внутрішнього ринку ІКТ, включення до глобальних ланцюжків створення доданої вартості. | ||
| 13. |
Венгер В. В. Сучасний стан та перспективи розвитку металургійної галузі України: напрями технологічної модернізації [Електронний ресурс] / В. В. Венгер, В. К. Хаустов // Економіка України. - 2019. - № 9-10. - С. 24-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2019_9-10_4 Сучасні тенденції економічного розвитку свідчать, що основою економіки багатьох передових країн є базові галузі промисловості, у тому числі й чорна металургія, а її продукція продовжує залишатися головним конструкційним матеріалом у світі. Показано, що вітчизняна металургійна галузь робить значний внесок у виробництво ВНП і зовнішню торгівлю. Головним джерелом функціонування вітчизняних металургійних підприємств є сировинна база, основу якої становлять значні запаси залізної руди, кам'яного вугілля та металобрухту. Доведено, що орієнтація металургійної галузі на пріоритетне задоволення зовнішнього попиту зробила її залежною від коніюнктури на світовому ринку металопродукції, який сьогодні характеризується жорсткою конкуренцією через постійне зростання нових виробничих потужностей. Виявлено, що головною передумовою посилення конкуренції на світовому ринку металопродукції стала інноваційна перебудова металургійних підприємств, в основу якої було покладено скорочення застарілих виробничих потужностей з випуску сталі та будівництво нових, більш компактних виробництв з випуску кінцевої продукції з високою доданою вартістю. Показано, що, на відміну від розвинутих країн і країн, які розвиваються, Україна не будувала технічно нових виробництв (за винятком заводу "Інтерпайп Сталь") у секторі чорної металургії. У підсумку на більшості вітчизняних підприємств спостерігаються високі фізична спрацьованість і моральна застарілість устаткування. Використання відсталих технологій у галузі зумовлює колосальну енергомісткість екологічно шкідливого виробництва та призводить до неефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів і, як наслідок, до зниження конкурентоспроможності української металопродукції. Для розвитку вітчизняної металургії в руслі світових тенденцій запропоновано розробити перелік заходів щодо поетапної модернізації виробничих потужностей, які полягають у заміні застарілих мартенівських печей новими електрометалургійними заводами. | ||
| 14. |
Хаустов В. К. Інтелектуальна власність - потенціал інноваційного розвитку України [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Економіка України. - 2021. - № 1. - С. 69-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2021_1_7 Розглянуто проблемні аспекти стратегічного розвитку сфери інтелектуальної власності України в контексті імплементації досвіду провідних країн світу щодо створення, захисту та комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності. Окреслено глобальні тенденції створення об'єктів права інтелектуальної власності та інвестування в НДДКР як потенціалу інноваційного розвитку. | ||
| 15. |
Хаустов В. К. Бренди у сфері інтелектуальної власності [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Економіка України. - 2023. - № 5. - С. 3-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2023_5_3 Розглянуто проблемні аспекти стратегічного розвитку сфери інтелектуальної власності України в контексті імплементації досвіду провідних компаній країн світу щодо використання брендів як індикаторів вартості нематеріальних активів. Проведено порівняльний аналіз відомих рейтингів вартості брендів у світі та в Україні. Обгрунтовано неефективність національної інноваційної політики і політики у сфері інтелектуальної власності. | ||
| 16. | 
Хаустов В. К. Сучасний вимір соціальної політики країн Європейського Союзу – орієнтир реформ в Україні [Електронний ресурс] / В. К. Хаустов // Український соціум. - 2023. - № 4. - С. 50-68. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |